Уже рік як в Україні запустили застосунок "Резерв+" для військовозобов'язаних, де можна оновити дані, отримати відстрочку та навіть переглянути вакансії у Силах оборони. Зараз там уже 4 мільйони користувачів та видано понад 360 тисяч відстрочок. Не менш разючі цифри – й у застосунку "Армія+".

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з цифрового розвитку, презентувала на конференції DOU Day 2025 результати цифрової трансформації оборонної сфери. В її центрі – продукти "Резерв+" та "Армія+", які змінюють уявлення про мобілізацію, службу та підтримку військових. А також – нові деталі про космічне управління Міноборони.

24 Канал відвідав виступ Черногоренко та розповідає головне.

Сьогодні "Резерв+" має понад 4 мільйони користувачів, що робить його найбільшим цифровим продуктом міністерства оборони. Його головна мета – оцифрувати, спростити й зробити прозорим процес долучення до ЗСУ.

У застосунку вже зібрано понад 100 тисяч відгуків на військові вакансії – аналітики, розробники, логісти, зв’язківці. Завдяки цьому кожен охочий може побачити, яка бригада шукає спеціалістів, дізнатися деталі про командування та ухвалити зважене рішення.

До теми Нова функція у Резерв+ полегшить взаємодію з ТЦК: Міноборони привідкрило завісу

Кожен громадянин у звичному для себе середовищі може подивитися, яка бригада шукає аналітика, розробника чи логіста. Це не просто каталог посад, а прозорий канал рекрутингу у військо.

Рекрутинг у "Резерв+" буде розвиватися. Ми обов'язково додамо туди смарт-контракти, коли буде можливість прямо в зручному для військовозобов'язаного місці прийняти рішення, де і на який строк, що дуже важливо, він служитиме в армії,
– пояснила Черногоренко.

Один із головних проривів – запуск електронного направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК). Тепер процес отримання направлення, його проходження та отримання результату – автоматизований і синхронізований з електронною системою охорони здоров’я та реєстром "Оберіг".

Ми хочемо, щоб людина, яка має пройти ВЛК, могла пройти це як медичний чекап у будь-якій зручній лікарні. Вона ходить до терапевта в лікарні за рогом – і вона зможе там пройти ВЛК. Далі ці дані, медичний чекап формується в датасет, направляється через обмін з "Оберегом" з електронною системою електронного ВЛК. Для військовозобовʼязаного це буде лише один фізичний візит. Це останній етап реформи ВЛК і вона стане абсолютно безшовною для людей,
– пояснила заступниця міністра.

За уточненими Міноборони даними, у "Резерв+" уже оформлено понад 360 тисяч відстрочок, а через "Армія+" – понад 500 тисяч рапортів.

"Оберіг": цифрова основа реформи

В основі всієї реформи – реєстр "Оберіг", який об'єднує дані про призовників, резервістів і військовозобов’язаних. Після повної модернізації він став основною бекенд-системою. Сьогодні він має 14 інтеграцій із державними реєстрами та обробляє понад мільйон запитів щодня.

Читайте також У Резерв+ з'явилися нові відстрочки

Це дозволяє повністю автоматизувати облік і відмовитися від будь-яких "паперових процесів" у ТЦК.

Ще один масштабний продукт – "Армія+", який вже має 800 тисяч верифікованих користувачів. Він став справжнім цифровим асистентом військовослужбовця, а також платформою для підтримки.

Ключові показники:

  • подача електронних рапортів – вже подано майже 500 тисяч, 57% із них погоджено;
  • зміна місця служби – 32 тисяч запитів без жодного фізичного візиту;
  • онлайн-навчання – 11 курсів, 33 тисячі військових вже пройшли їх.
  • програма "Плюси" – бізнес-ініціатива, що дозволила заощадити військовим понад 120 мільйонів гривень через знижки та привілеї.

В "Армії+" реалізуватимуть концепцію One Stop Shop: модулі для управління послугами, фінансами, іпотекою, навчанням дітей, виплатами за знищену техніку, каже Черногоренко. Наприклад, заявка на іпотеку під 0% – лише в кілька кліків.

Цікаво! Черногоренко також розповіла, що на цифрову мапу системи DELTA щомісяця додається 1 мільйон 400 тисяч об'єктів. А 2000 цілей знищуються щодня.

До теми Призов 18-річних, штрафи у Резерв+ і відстрочка для студентів: якою буде мобілізація в травні

Окремий модуль "Мої технології" дозволятиме військовим із передової надсилати фідбек щодо дронів, РЕБ та іншого обладнання безпосередньо виробникам. Це створює унікальний R&D-цикл у бойових умовах.

У 2025 році Міноборони створило Центр реагування на кіберінциденти – перший в історії. Його завдання – щоденна протидія кіберзагрозам і забезпечення цифрової стійкості.

Також активно розвивається напрям штучного інтелекту:

  • модуль "Avengers" щотижня фіксує понад 12 тисяч одиниць ворожої техніки, з яких 70% ідентифікуються за 2,2 секунди;
  • створено універсальний військовий датасет (УВДТС) для тренування ШІ-моделей у реальних умовах.

Також Катерина Черногоренко детально розповіла про цьогорічний запуск управління космічної політики Міноборони.

Зараз космос нагадує Дикий Захід. Абсолютна більшість країн намагається захопити побільше простору для того, щоб розмістити свою інфраструктуру, розмістити свої супутники. Є дані про те, що до 2030 року в космосі буде 30 тисяч супутників. Це неймовірна кількість,
– наголосила Катерина Черногоренко під час виступу на DOU Day 2025.

Разом із кіберпростором, космос офіційно визнано п’ятим доменом війни за класифікацією НАТО. Якщо повітря, вода й суша – це звичні поля бою, то кібер- та космічний простір сьогодні формують фундамент для нових типів операцій, стратегій і загроз.

Черногоренко навела такі цифри:

  • до 2030 року на орбіті буде понад 30 000 супутників;
  • вже зараз космічні сили США відстежують 46 000 об'єктів на орбіті;
  • 135 мільярдів доларів – поточний обсяг світового ринку космічних технологій;
  • 54% цих коштів витрачаються на оборонні потреби.

За словами Черногоренко, Росія вже давно сприймає космос як пріоритетний військовий домен. Зокрема у складі збройних сил РФ діє окреме космічне командування, засноване у 2015 році. У них працює близько 150 000 військових у цьому напрямку, а на орбіті – понад 200 російських супутників.

Катерина Черногоренко під час свого виступу згадала, що ще у 2015 році космічні сили були створені не лише в Росії, а й у країнах-союзниках України – зокрема у Великій Британії, США та Франції. За її словами, команда Міноборони консультувалася з партнерами, які визнавали: космічний домен часто сприймається як щось занадто далеке, складне або надто дороге. Наприклад, вартість одного супутника може дорівнювати вартості танка. Однак, додала вона, поріг входу в галузь істотно знизився, а деякі держави – на кшталт Великобританії – починали будувати свої космічні командування буквально "з кількох людей".

За словами Черногоренко, багато міфів навколо космічної сфери не відповідають дійсності. Аргументи про те, що держава має інші пріоритети, – хибні, адже саме від космосу залежить якість військового зв’язку та функціонування армії в цілому. Вона провела паралель із розвитком дронової індустрії: на початку створення Армії дронів в Україні було лише десять виробників. Але завдяки постійному відкриттю ринку, дерегуляції та системному розвитку ця кількість виросла до понад п’ятисот.

Черногоренко також нагадала, що у 2022 році держава ще не розуміла важливості дронів типу Mavic і не вміла їх закуповувати – цю техніку вважали неважливою. Проте з часом держава пройшла шлях до ролі відповідального замовника, який тепер системно купує тисячі безпілотників, які мають критичне значення для фронту. Такий самий підхід, переконана Черногоренко, слід застосовувати й до розвитку космічного напряму.

Тож за таких умов створення управління космічної політики є наступним логічним кроком в українській обороні. "Супутники, розвідка, навіть раннє попередження про ракетну небезпеку – це ті очевидні переваги, які дає космічний домен. Ми хочемо рухатися до того, що військовий космос матиме належну увагу, належну можливість формувати замовлення, говорити з ринком мовою замовлення. І колись ми побачимо в аерокосмічних технологіях таку ж перевагу, як і в українських дронах", – підсумувала спікерка.