Чого чекати від виборів у Молдові

Майбутня політична кон'юнктура в Румунії – не єдиний виклик для українських регіональних інтересів. У вересні парламентські вибори пройдуть у Молдові, де загроза реваншу проросійських сил робить очевидним висновок: лише створення реальної проєвропейської більшості гарантує лояльність Кишинева до Києва. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Всупереч деяким заявам, Україна почне переговори про вступ до ЄС разом із Молдовою

Хоча до важливого дня залишається ще понад 4 місяці і предметно говорити про фінальний розподіл місць на основі різних соціологічних опитувань ще зарано, але на важливі тенденції необхідно зважати вже зараз.

Поки що соціологія дає шанси на проходження в парламент 5 політичних сил:

  • PAS,
  • "Партія соціалістів",
  • "Альтернатива",
  • партія "Побєда",
  • "Наша партія".

Однак на цьому етапі, важливо відзначити наступне.

По-перше, проєвропейська і пропрезидентська політсила PAS утримує перше місце. Якщо не враховувати позицію тих, хто не визначився, то у разі проведення виборів зараз за політсилу проголосувало б орієнтовно 38% виборців.

Водночас перше місце у такому форматі не стане повноцінним тріумфом, оскільки з очікуваним результатом партія втратить монобільшість, а значить доведеться шукати партнера по коаліції.

Знайти ситуативного союзника серед інших політичних сил, що проходять у парламент, стане важким завданням, що потребуватиме значних компромісів. Адже всі з них позиціюють себе в опозиції до чинної влади.

Покладати сподівання на те, що на ігровому полі з'явиться нова політична сила, що пройде електоральний поріг та додаватиме необхідні голоси PAS – ще більше сумнівний сценарій. За виключенням вже представлених, поки що жоден політичний проєкт не дає підстав говорити про такий сенсаційний розвиток подій. Швидше за все доведеться вести перемовини з тими, хто вже представлений у цих виборчих змаганнях, а варіантів не так багато – "Альтернатива", "Партія соціалістів" або "Наша партія".

По-друге, місце у парламенті для "Нашої партії" одіозного політика Ренато Усатого ще точно не гарантоване. Наразі вони претендують на орієнтовний показник у 6%, але тенденція підтримки партії виказує системне просідання. Не має жодних гарантій того, що "Наша партія" у вересні отримає менш як 5%, особливо на фоні активної діяльності "Альтернативи" (яка перебирає на себе частину електорату Ренато Усатого) та без кардинальних змін у невиразній передвиборчій кампанії.

По-третє, фундаментальне значення для майбутньої конфігурації парламенту матиме виступ політичного блоку "Альтернатива". Нагадаю, що він об'єднує в собі амбітного примара Кишинева Іона Чебана, екскандидата в президенти Олександра Стояногло та низку інших політиків зі значно меншими рейтингами.

Наразі представники блоку ведуть активну роботу в регіонах, проводячи прямі зустрічі і презентацію в усіх містах країни. Вказана технологія дає помітний результат. Вже зараз "Альтернатива" може претендувати орієнтовно на 10%, але на практиці національне турне їх представників відбулось в менш ніж половину районних центрів. Лідери політичного проєкту активно працюють над його пізнаванністю, що вже демонструє позитивні результати. Не варто дивуватись, якщо "Альтернатива" отримає змогу випередити Партію соціалістів, яка поки утримує друге місце з орієнтовним показником на рівні 17%.

По-третє, хоча соціологія дає значну підтримку проєкту олігарха-втікача Ілана Шора (поруч з 16%), на практиці вказана проросійська сила не буде допущена до виборів. У такому випадку російському агенту впливу доведеться шукатиме альтернативні варіанти використання виборчої мережі. В кулуарах ведуться дискусії про можливість підтримки ним "Партії комуністів" або навіть "Серце Молдови" Ірини Влах.

Ключовий ризик у Молдові

Підсумовуючи потенційні варіанти розвитку подій, ключовий ризик – це ймовірна втрата монобільшості PAS поруч з отриманням проросійськими силами достатніх ресурсів для формування коаліції.

Якщо перемога PAS у менш ніж 50% виглядає вірогідним сценарієм (теоретичні шанси отримати вищі показники залежатимуть від активності діаспори за кордоном), то з приводу достатньої кількості проросійських "коаліціантів" залишається низка важливих обставин.

Ідеальний варіант для Кремля: якщо соціалісти і структури Ілана Шора наберуть понад 50% голосів. Проте, станом на зараз, це виглядає малоймовірно. Соціалісти не перевищують планку навіть у 20% за соціологічними замірами, а "шорівська мережа" навряд зуміє провести проксі-партій у парламент на додаткові 30%.

Таким чином, якщо PAS не утримає монобільшість, фундаментальну роль у визначенні моделі організації нового парламенту і призначення уряду гратиме позиція блоку "Альтернатива". Останні претендують на роль третьої сили, яка отримає "золоту акцію" для переговорів про коаліцію.

В іншому випадку, без одноосібної більшості PAS парламент Молдови нагадуватиме чинну міську адміністрацію міста Кишинів, де три політичні сили ситуативно домовляються з приводу стратегічних рішень. Подібна модель не додаватиме надійності законодавчій інституції, наближуватиме політичну кризу і дострокові вибори.

Що робити Україні? Звичайно, базовий принцип не втручання у внутрішні справи іншої країни – це аксіома. Також за основу необхідно брати і традиційне співробітництво з партією влади в межах спільного руху в ЄС. Водночас не зайвим буде активізувати діалог з іншими політсилами, які дійсно відстоюють проєвропейські погляди. Українській стороні необхідно розвивати стратегічні довготривалі партнерські стосунки з Молдовою, які дозволять зберігати ключові точки взаємодії, розв'язувати проблемні питання (особливо у сфері безпеки) та спільно протидіяти російській експансії в регіоні.