Рік тому у Львові відбулася прем'єра мюзиклу про життя і творчість геніального українського композитора Володимира Івасюка. Уже рік "Червона рута" збирає аншлаги.

"Червона рута" – не просто мюзикл, а справжня подорож у часі. Ця вистава оживляє легенду, розриває шаблони й розповідає знайому історію по-новому: сміливо, з почуттями, з великою любов'ю до пісні та життя.

Усе це актори реалізовують на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької. Здається, ніби на 3 години світ завмирає, а кожен з акторів не грає, а сповна проживає життя свого героя.

Напередодні однієї з вистав журналісти Show24 побували за лаштунками. Нам вдалося не лише побачити, як артисти готуються до чергового виходу на сцену, а й поспілкуватися про важливість таких театральних робіт для сучасної України. Ексклюзивний репортаж з-за лаштунків "Червоної рути" – читайте і дивіться далі.

До теми "Він створений Богом": інтерв'ю з Марком Дроботом – виконавцем ролі Івасюка у "Червоній руті"

Пісні Володимира Івасюка стали частиною української ідентичності, музичним кодом нашої нації. Мюзикл про Івасюка зараз є діалогом поколінь, в якому молоді актори говорять з тими, хто пам'ятає "Червону руту" ще з вінілів.

Вистава розгортається яскраво, динамічно: романтичні сцени змінюються драматичними, а кожен музичний номер – це сповідь героя перед сотнями глядачів у залі. Танці, гра світла, вокальні партії – усім цим прагнуть одного: викликати мурахи по шкірі. І вони неодноразово з'являються протягом цієї 3-годинної мандрівки у часи, коли жив і творив Володимир Івасюк.

Кожна сцена "Червоної рути" – витвір мистецтва. Однак одним з найчуттєвіших моментів є кінець першої дії, коли Софія Ротару кличе Івасюка поїхати в Москву, а він розуміє, що понад усе прагне повернутися в Кіцмань.

Я бачив цю сцену вже близько 40 разів, але щоразу вона по-новому зворушує та розчулює,
– каже актор Артем Слюсаренко, який зіграв молодого Івасюка.

Репетиція пісні "Червона рута": дивіться відео онлайн

Для Артема це перша робота в театрі, однак в актора занадто мало хронометражу, щоб повністю пройнятися цією роллю та показати глядачам максимум емоцій. Слюсаренко з'являється лише у першій частині вистави, яка розгортається дуже швидко.

За ці пів години складно психологічно зануритись в персонажа. Я намагаюся це зробити, але, мені здається, що більше психологічної роботи, занурювання в проблеми, відбувається вже тоді, коли на сцену виходить Марк – доросла версія Івасюка,
– каже Артем.

Марка Дробота українці знають здебільшого завдяки ролям у телесеріалах, однак роль Володимира Івасюка – перша робота Марка у Національному театрі імені Марії Заньковецької. Актор зізнався, що хотів зіграти цю роль ще тоді, коли тільки почув, що режисер Максим Голенко працюватиме над виставою про Івасюка.

Я сам попросився на цю роботу. Можна сказати, що випросив її. Тоді Максим ще не знав, у якому театрі ставитиме "Червону руту". Але вже тоді я був впевнений, що маю там бути. І дуже вдячний Максиму, що він зупинився саме на мені, це дуже приємно,
– поділився Дробот.

Марк Дробот на репетиції "Мила моя": дивіться відео онлайн

Марк зізнається, що у нього таке відчуття, ніби Івасюк – частина його родини. І історія "Червоної рути" чіпляє з першої хвилини й до фінальних оплесків глядачів. А роль Івасюка наразі Дробот вважає найвизначнішою у своїй кар'єрі.

"Він створений Богом. От і все. Бо все, що він робив, він робив з величезною любов'ю. І так має бути. Творчі люди мають робити все з любов'ю. Якщо ми починаємо не бути акторами, а здаватися ними, це вже не про професію. Це про якісь особисті бачення, про самого себе. Я дуже не люблю, коли кажуть, що ти маєш служити театру. Ні. Ти маєш служити професії", – підсумував артист.

Роль коханої Володі – Люди – у мюзиклі виконує харків'янка Діана Каландарішвілі. За лаштунками дівчина зізналася, що заглибилася у свою персонажку, намагалася сповна пережити те, що відчувала Люда до Івасюка.

Це могло бути щось справжнє і сильне, на все життя. Але у той час, коли Люди була зосереджена на коханні до Володі,
– поділилася Діана.


Діана Каландарішвілі за лаштунками "Червоної рути" / Фото 24 Каналу

Ще однією визначальною постаттю в житті Володимира Івасюка була Софія Ротару, яку в "Червоній руті" грає заслужена артистка України Наталія Поліщук-Московець. Зараз у суспільстві склалося неоднозначне ставлення до Ротару через її мовчазну позицію під час повномасштабної війни, однак без неї розповісти про життя Івасюка – неможливо.

"Ми маємо усвідомлювати, що зародження дуету Івасюка та Ротару породило ту славу і пам'ять, які є досі. Можливо, без цього тандему Івасюк не прозвучав би так, яким ми знаємо його зараз. Знаю, що, дивлячись крізь призму сьогодення, відгуки про Софію є різними, але стараюсь не звертати уваги на негатив. Намагаюся просто виконувати свою роботу, щоб в контексті вистави все було так, як має бути", – розповіла Наталія.

У "Червоній руті" є момент, коли Наталія виконує кілька фраз знаменитої "Хуторянки" російською мовою. Акторка каже, що довго сперечалася щодо доречності цього ходу з режисером Максимом Голенком. І врешті-решт обоє дійшли згоди, що для розкриття образу Ротару, цей момент мусив бути. Так само як отримання персня від Івасюка на прощання.

І це чіпляє, це викликає емоції. Значить, це правильно і цей хід був вдалим,
– підсумувала Наталія.

Наталія Поліщук-Московець на репетиції "Водограю": дивіться відео онлайн

"Я впевнена, що у цій виставі кожен знайде щось своє. Пізнає себе в певних ситуаціях, вкотре побачить несправедливість. Можливо той, хто мав ще якісь позитивні думки щодо наших сусідів, назавжди знищить їх. Кожна вистава – неповторна, інша. Це не кіно, яке можна перезняти. Є вистави, коли зал аплодує практично після кожної картини чи пісні. Є, коли люди реагують на жарти, сміються. Є, коли сидять мовчки і вкінці вибухають оплесками, "Червоною рутою". Зв'язок між глядачами та акторами на виставі – це справжня магія. І її краще один раз побачити, аніж багато розповідати", – підсумувала акторка.

Пісня "Водограй" у виставі "Червона рута": дивіться відео онлайн

"Червона рута" – перша вистава режисера Максима Голенка на посаді директора театру імені Марії Заньковецької. Чоловік зізнався, що хотів спершу поставити щось таке, що об'єднає театр з глядачами. Тоді до нього потрапив сценарій "Червоної рути", який написала одна з найкращих драматургів сьогодення – Наталка Ворожбит.

Він вклав у цей мюзикл всю душу. Його режисура – витримана, влучна, без надмірностей, але з повною віддачею. Головний акцент у кожній дії не на формі, а на відчуттях, які виникають під час перегляду.

Ми зробили дуже динамічну історію, в якій одразу кілька фіналів. І після кожного фіналу глядач думає, що це кінець, але ні. Окрім цього, ця вистава дуже патріотична. Після неї люди донатять у декілька разів більше. "Червона рута" справді об'єднує і це не може не тішити,
– каже Максим Голенко.

"Червона рута" у виконанні акторів театру Марії Заньковецької: дивіться відео онлайн

Зараз "Червону руту" можна побачити не лише у Львові, а й в інших українських містах. У той час, коли Росія намагається знищити все українське, наші митці знайомлять суспільство з українським мистецтвом: сучасним, якісним, драйвовим. Таким, що відроджує віру в нашу перемогу.

У залі, де ставлять "Червону руту", ніколи не залишається байдужих – кожен виходить з цієї вистави трішки іншим, трішки живішим. У цьому мюзиклі не треба шукати сенсу, бо він сам тебе знаходить. У піснях, які вже стали народними. У поглядах акторів, у трепетах голосів. У простій, щемкій істині: любов, як і музика, не має часу, вона завжди доречна.

Якщо ви ще не встигли подивитися "Червону руту" наживо, то хутчіш обирайте дату та купуйте квитки. Заплануйте гарний літній вечір разом з акторами театру імені Марії Заньковецької.